Один з найкрасивіших тунелів у світі, як потім сказали самі японці, - це «тунель кохання» в Клевані. Цьо­го літа допитливі туристи усе часті­ше прямують до старої залізничної колії - двокілометрового відрізку залізниці, котрий місцеві молодята назвали «тунелем кохання». Рані­ше цьому «тунелю кохання» меш­канці селища не надавали особли­вого значення. Але все ж завдяки допитливим туристам фото цієї місцини потрапило до мережі Facebook. Хтось був переконаний, що це - Фотошоп, хтось вірив у чу­деса природи. Тепер на тлі тунелю, завдяки його популяризації у всесвітній інформаційній павутині, раз за разом почали з'являтися нові обличчя. З легкої руки зачаровано­го туриста світлина облетіла увесь світ, і тепер «зелених туристів» у «тунелі» і біля нього тут вдосталь.

Сьогодні «Тунель кохання» вико­нує функцію місцини, котра збирає закоханих із околиць Клеваня і заїжджих краєзнавців, а також звичай­них туристів, кортежі молодят із киї­вськими, закарпатськими і навіть латвійськими номерами!

Минулого тижня «незвичайний об'єкт» відвідали і гості з Японії.

Команда з п'яти чоловік - це журналісти одного з найбільших японських телеканалів - ТВF при­їхали знімати сюжет про клеванський «тунель кохання». Передача ця має документальний характер і но­сить зміст історичної вікторини. Вона вже 26 років поспіль виходить в ефір японського телевізійного про­стору і кожного тижня відкриває для японців культуру, історію, традиції та звичаї різних країн світу. Україну на передачі в Японії будуть представ­ляти міста Львів, Київ та... смт. Клевань, зокрема саме його «тунель кохання».

Чудову світлину тунелю японці побачили у мережі Facebook. Тає­мничо - загадкове фото їх відразу ж і зацікавило. Зацікавило і те, чому ця місцина має назву - «тунель ко­хання». Тому в пошуках нових історій та красивих місць японці відправилися в Україну.

Не дивлячись на те, що про Ук­раїну в Японії знають дуже мало, сьогодні фотографії клеванського «тунелю кохання», виявляється , у багатьох японців стали дуже попу­лярними. Побачивши на живо клеванський «тунель кохання», японсь­ка команда журналістів була при­ємно вражена. Картина тунелю - заворожуюча.

Завдячуючи зусиллям місцевої влади, японці мали змогу проката­тися потягом, котрий організував їм Клеванський селищний голова Віктор Корсюк. Ще одним не менш загадковим і цікавим питанням для гостей з Японії стала українська вишиванка. Краса та майстерність української вишиванки привела японську команду до Рівненського районного будинку школяра, що в Клевані, - центру дитячої та юнаць­кої творчості. Тут вони побачили весь процес вишивання, дізналися про наші національні узори та їхнє значення. Директор закладу Ірина Євушко гостинно прийняла гостів з Японії, продемонструвала традиції української культури, української ви­шивки, за що їй прозвучало окреме - «Дякую»! Також японці мали змо­гу побачити заняття гуртківців з ук­раїнського юнацького танцю, юних фотографів, авіамоделістів та ін.

Окремо слід подякувати Коцюбайлу Роману Миколайовичу, його дружині - Олені Дмитрівні, дітям, всій сім'ї, котра гостинно прийняла, почастувала гостей українським салом, свіженькими домашніми овочами й іншими українськими стравами, продемонструвала сам процес приготування українських страв, зокрема борщу, вареників, голубців...

Клеванський селищний голова Віктор Корсюк, виконком, місцеві освітяни зробили все можливе, аби гості з Японії почували у нас себе комфортно та не обділено. Клевань прийняв японських гостей на най­вищому рівні. Всі три дні, які японці провели в містечку, були для них дійсно цікавими та насиченими но­вою інформацією, новими вражен­нями та новими емоціями. А ще японців вразила легендарна ро­дючість українських чорноземів.

Хай там як, та жителі Клеваня завжди залюбки показують всім го­стям селища шлях до «тунелю ко­хання», і все-таки тішаться, що їхнє селище, як і великі міста, тепер може похизуватися неповторним місцем для закоханих.

Отож про клеванське диво для закоханих японці залишили для себе найкращі спогади, з ними і відправилися до столиці, дізнавати­ся про Україну більше!